Головна » 2014 » Жовтень » 7 » Добра звістка - основи (UKR - українською мовою) - 20140730.txt (ч.2/5)
01:26
Добра звістка - основи (UKR - українською мовою) - 20140730.txt (ч.2/5)

---

"і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; 
і не введи нас у спокусу, 
але визволи нас від лукавого." 

              2.2. Право на (само)захист. Система безпеки Царства Небесного. 
Карна система за принципом "Феміди" далеко не завжди досягає цілі утримати людину від скоєння злочину через страх покарання, бо багато людей сподіваються, що зможуть так скоїти злочин, що їх після нього не спіймають, і тому не покарають. А деякі люди навіть свідомо готові "відсидіти" за свій злочин, бо так їм все одно вигідніше (як їм здається), наприклад: хтось обдурив інших людей на кілька мільйонів, сховав їх чи передав спільникам, потім відсидів кілька років, а гроші не знайдені (не кожний може заробити мільйон за рік)... Тоді як замість цього Ісус навчає НЕ СУДИТИ, А ПРОБАЧАТИ (шкоду) І ЛЮБИТИ ВОРОГІВ (2-й контур системи захисту - гасіння, зупинення, виправлення наслідків), що можна інтерпретувати так, що треба ДОПОМАГАТИ ВОРОГАМ ЗРОЗУМІТИ НЕДОЦІЛЬНІСТЬ ЗЛОЧИНУ (обман спокуси + є інші шляхи до мети: замість злочину можна, наприклад, просто попросити), УСУВАЮЧИ таким чином СМИСЛ ЙОГО СКОЄННЯ, тобто ЗРОБИТИ МОТИВ ПОТЕНЦІЙНОГО ЗЛОЧИНУ ПОЗБАВЛЕНИМ СМИСЛУ (або досяжним іншим способом - не через злочин), ЯК БІЛЬШ ЕФЕКТИВНИЙ І БІЛЬШ ДОЦІЛЬНИЙ МЕТОД ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ЗЛОЧИННОСТІ. А щодо наслідків вже скоєних злочинів, то тут логіка така: помста не виправляє шкоду, завдану внаслідок злочину, а тому від помсти немає користі постраждалому в цьому смислі. Більше смислу в тому, щоб компенсувати постраждалому шкоду (наприклад, з інших джерел, якщо у винуватця на це немає можливості чи бажання). Додатково варто зауважити, що Ісус, здається, в жодному місці Євангелія не закликає людей судити інших людей, навіть говорячи про грішників і майбутній Останній суд Божий. 
Що ж до ув’язнення як способу усунення подальшої небезпеки від тих, хто скоїв злочин, на якийсь час (шляхом їх знерухомлення)... То по-перше, карна система "Феміди" і в цьому аспекті нелогічна, а саме: ймовірність повторного вчинення злочину тою людиною, яка вже вчинила якийсь злочин раніше (рецидив), навряд залежить від тяжкості злочину. Тому повторна дрібна крадіжка подекуди не менш імовірна, ніж повторне вбивство (якщо ні крадія, ні вбивцю не будуть затримувати). Тому немає логіки в тому, щоб дрібного крадія чи вбивцю затримувати на різний час - обох тоді було б логічно затримувати назавжди (довічно), щоб більше ніколи не могли повторити своїх злочинів щодо інших людей, і випускати тільки тоді, коли спеціальна атестаційна комісія переконається, що вони не будуть повторювати попередні чи скоювати нові злочини. За якою ж логікою тоді злочинців випускають після деякого наперед встановленого часу на волю, знаючи, що після цього не тільки крадій може продовжити красти, але і вбивця може продовжити вбивати? Це можуть бути якісь сторонні міркування типу милосердя чи умовних (вигаданих кимось, тобто, довільних) оцінок відповідності строку ув’язнення до тяжкості покарання, але в усякому разі ця логіка слабко зв’язана з імовірністю повторного вчинення злочинів (після звільнення вже покараних або так і не покараних злочинців), і тому лише частково узгоджується з ціллю зменшити злочинність. По-друге, і це дуже важливо, у наш час є альтернатива - новітні технічні засоби дозволяють автоматично знерухомлювати людину при її спробі наблизитися до іншої людини ближче за деяку порогову відстань. Ці та інші технічні засоби дозволяють зупиняти повторне скоєння злочинів безпосередньо перед миттю їх скоєння і таким чином запобігати їм. Тобто сучасна техніка дозволяє зупиняти злочини (захищатися від них). Тож ця функція - ув’язнення для знерухомлення - сьогодні також все більшою мірою втрачає зміст. Ще більш ефективно сучасна техніка дозволяє позбавляти злочини смислу, наприклад: відеозапис злочину дозволяє швидко знайти і спіймати злочинця, а якщо всі люди навкруги будуть знати, що хтось щось украв, то вони можуть відмовитись торгувати з крадієм, щоб не стати і самим співучасниками крадіжки через обмін краденими грішми чи речами. Що ж тоді буде робити крадій, якщо він не зможе ніяк використати вкрадені гроші? Чи є тоді смисл щось красти, чи є смисл так жити? Думаю, що тут максимальна відкритість і доступність інформації може суттєво допомогти. Часто можна чути: "Героям слава!" Але ж і антигероям теж можна влаштувати максимальну особисту славу - щоб усі знали правду про те, що хтось скоїв злочин, - можливо, тоді люди зможуть допомогти такій людині зрозуміти, що є більш розумні шляхи до досягнення своїх мрій, і допомогти їй у їх досягненні... А якщо на ще більш ранньому етапі з’ясувати бажання потенційного злочинця, тобто до скоєння злочину з’ясувати, яких цілей він хоче досягти внаслідок злочину, то можливо, йому можна завчасно допомогти досягти його цілей, досягти виконання його бажань без злочину - така система запобігання злочинам може бути навіть дешевшою для суспільства, ніж існуючий тандем "Феміда"+злочинність. 
---
Як Ісус Христос рятує людей? - Він навчає, як можна подолати "гріхи" та їхні наслідки (повторно - система безпеки: розпізнати зло (в т.ч. потенційне), щоб ухилитися від нього або зупинити його дію, якщо навіть ухилитись не вдалося + активне право на життя (підтримувати життя кожного): хліб на кожний день + ціль-максимум: просіть - і буде вам дано, шукайте - і знайдете, стукайте - і відчинять вам). Але в цій науці Бога вказано, що окрім особистої поведінки (це внутрішній компонент), є ЩЕ ОДИН ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ МОМЕНТ - зовнішній, інституційній чинник - це ЗОВНІШНІЙ КОМПОНЕНТ: Ісус на своєму прикладі показав, до яких наслідків призводить сама вже наявність карної системи "Феміди", а саме, до того, що сама наявність такої системи (в суспільстві) призводить до смерті навіть цілком невинної людини (Ісуса Христа вбили) на догоду чиїмось довільним стороннім особистим інтересам. (При цьому вбивцю Варавву відпустили.) Тобто замість функцій системи захисту від злочинності карна система "Феміди" сама стає знаряддям злочину і, якщо заглянути далі, то видно, що це додатково ще й спокушає потенційного злочинця хоча б самим фактом наявності додаткових можливостей для злочину, які створюються наявністю цього знаряддя, яке може бути використане, як зброя. Думаю, це означає (логічно доводить), що система "правосуддя Феміди" не тільки не завжди ефективна в ролі інституту захисту людей від злочинності, але навпаки, може і сприяти злочинності, і навіть заохочувати її, стаючи її інструментом чи зброєю, і навіть додатковим мотиватором. І цей зовнішній відносно кожної людини чинник дуже сильно ускладнює, а часто і зовсім унеможливлює (чи зводить нанівець) зусилля людини в напрямку її намагань жити згідно зі Словом Божим і будувати Царство Небесне на Землі. Думаю, що ЦЕ - ОДНЕ З КЛЮЧОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ НАУКИ БОГА. 
Ісус не міг прямо сказати про це словами, бо тоді б Його (або пізніше Його учнів) могли обвинуватити у спробі підриву державної влади, і тоді б римляни сказали, що вони вбили Його не безвинного, а за злочин. А так, без цих слів, і чинний (юдейський) цар Ірод визнав, що Ісус невинний, і головний представник (намісник) римської держави (в Юдеї) – Понтій Пилат - ще до страти визнав, що Ісуса засудили на смерть невинного. Тобто, похід до Пилата просто забезпечив первосвященникам формальне прикриття, тобто зовнішню видимість нібито дотримання закону, коли вони фактично свавільно вбили невинного Ісуса з особистих міркувань. І таким чином Ісус показав, що "Феміда" вбиває не тільки винних, але будь-кого - залежно від того, хто і як поверне її меча. І це не випадковість, а один з головних уроків Бога для людей. Чому Ісуса вбили саме так, як це було? Якщо припустити, що Він мав стати просто чистим Агнцем Божим, якого мали принести в жертву для прощення (відпущення, відкуплення) "гріхів" усіх людей, то стає незрозуміло, чому це не зробили так, як приносять у жертву агнців? Чому не було так, як Бог колись казав зробити Аврааму, щоб перевірити його віру: покласти сина свого (Ісаака) на вівтар і зробити його жертвою? Може тому, що смерть Ісуса саме на хресті - це не випадковість, а ЗНАК!? Точніше, це - ОДИН З НАЙГОЛОВНІШИХ ЗНАКІВ: Ісус Своєю смертю поставив величезний хрест на ворогові Бога - на злі, яке прикривається маскою "Феміди". Це, як військові іноді позначають на карті цілі - хрестом. І прицілюючись, також на ціль наводять хрест. Або як колись Мойсей за вказівкою Бога позначив (правда, не хрестом, а кров'ю... агнців пасхальних) двері домів народу Ізраїлевого в Єгипті для того, щоб Бог міг побачити, де Ізраїльтяни, а де Єгиптяни (ідентифікація "свій - чужий"). (До речі, тоді Бог сказав Мойсею: "...і над всіма богами Єгипетськими вчиню суд.") Або, ще - як кажуть: "поставити на комусь хрест", - себто, помітити його, як приреченого, списаного і більше не потрібного представника минулого. Ще: в одному з чотирьох варіантів Євангелія - від Івана - є уточнення про те, що: "Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, голінок Йому не зламали, та один з вояків списом бока Йому проколов, - і зараз витекла звідти кров та вода." Думаю, що цей спис - це теж не випадковість. Цей спис - це ніби стрілка, яка додатково вказує на цей хрест (із страченим на ньому НЕВИННИМ Ісусом). (Ніби стрілка-курсор у комп’ютерній грі вказує на знак квеста (загадка), позначений хрестом.) Отже, схоже на те, що саме так Ісус Своєю смертю переміг смерть ще й у такому смислі: Бог поставив на горі (на видноті перед усім народом) великий хрест, яким позначив, де ще ховається смерть у цьому світі, тобто вказав на хитру схованку зла - "Феміду". Ще й списом, як стрілкою, додатково було вказано на цей хрест. Мабуть тому, що "Феміда" - це дуже хитра маска, яка під виглядом, начебто, ідеалу справедливості і, начебто, єдино можливого (і тому, начебто, необхідного) способу боротьби проти злочинності насправді може приховати (і приховує) безліч зла, і під її пов’язкою насправді ховають свої очі диявол та смерть. Тому Ісус каже: "...а про суд, - що засуджений князь цього світу", тобто, засуджений диявол (і його князівство зла), бо Ісус зробив нас усіх свідками проти нього, викривши його хитру маску "Феміди". 
Що ж може ховатися під маскою начебто "справедливої" "Феміди"? 
Дивіться додаток: Алгоритм війни і смерті "Феміда".
---
--------------------- Додаток: Алгоритм війни і смерті "Феміда". (Початок.) 
---
                     2.2.1. Тиха мирна ріка... сліз, крові та смерті. 
Як уже зазначалося, навіть в теорії (в логічному ідеалі), тобто без корупції, система "Феміди" не є ефективним інструментом звільнення суспільства від злочинності. Бо навіть не юристу зрозуміло таке: 
   - Найбільш наївні порушники закону вигадують детективні схеми, щоб заплутати "правосуддя", щоб їх не покарали. Іноді при цьому намагаються свідомо підставити замість себе іншу людину під підозру і обвинувачення. 
   - Інші (наївні) - просто готові "відсидіти", бо це все одно виправдовує їхні надприбутки від злочину. 
   - В будь якому разі, навіть якщо злочинців потім таки ловлять і карають, все одно вони скоюють злочини, тому що перед тим вірять, що їм пощастить, і їх не спіймають і не покарають. І такі їхні сподівання іноді виявляються виправданими, бо їх дійсно не вдається спіймати. Дуже яскравим прикладом цього є США, де громадяни, мабуть, більше за громадян інших країн, розуміють важливість дотримання законів і цінують закон. Схоже, що у США багато чесних поліцейських, юристів і суддів. Однак все одно це не допомогло позбутися злочинності - злочинність там не зникла. Може, тому в США такі популярні стали різні супергерої (супермен, людина-павук та інші), які борються проти злочинності, а люди сподіваються, що, можливо, хоча б якісь надзвичайні можливості цих суперполіцейських зможуть допомогти побороти злочинність, яку не вдається подолати звичайним поліцейським... 
Але більш досвідчені злочинці "працюють" оптом (тобто, їхні справи поставлені на потік, на конвеєр), будуючи свій позазаконний "бізнес" із залученням корупційних можливостей: 
   - Діляться частиною надприбутків від протизаконного "бізнесу" з дозвільними та контролюючими органами (разові та регулярні хабарі). Таким чином, контролери стають тією частиною організованої злочинності, яка якраз забезпечує легалізацію і прикриття (маскування і захист) злочинної системи, тобто і тут люди закону (люди "Феміди") системно працюють не на звільнення суспільства від злочинності, а навпаки, - на захист злочинності від претензій суспільства. Схем прикриття вже багато, а з часом їх стає все більше. Наприклад, адвокати, судді і прокурори можуть затримати час настільки, що він практично зупиняється (як поблизу космічних "чорних дір"): справи можна відкладати, переглядати, оскаржувати, повертати на дорозслідування... І навіть просто відкривати і закривати їх (хоча б і по декілька разів). І це може тривати роками... Навіть нескінченно довго, якщо знадобиться. ... Докладніше - нижче: Обманні схеми. "Презумпція невинуватості" забирає право на недовіру. 
   - Щоби всім учасникам злочинних схем було простіше жити (а іншим людям від цього жити стає важче), можна взагалі узаконити ці несправедливі, тобто злочинні схеми, які злочинцям дають права, можливості і переваги, а у інших їх забирають (створюють нерівність суб’єктів перед законом). Це, мабуть, найбільш зручний спосіб, бо коли таке вдається зробити, то уже на всі претензії система відповідає посиланням на закон і на те, що змінити закон може тільки парламент... А якщо в парламенті більшість депутатів "свої", то він ухилиться від скасування законів із несправедливими схемами. При цьому дуже ефективно працюють навіть досить прозорі несправедливі законні схеми, замкнені на парламент, наприклад, державні закупівлі: держава прописує такі умови "тендерів", щоб ніхто інший, окрім наперед визначеної "своєї" компанії, не міг їх задовольнити. (Після цього можна постачати державі товари чи послуги за іноді в кілька разів завищеними цінами (щоб різницю між ціною держконтракту та ринковою ціною перекачувати в приватні кишені) або неналежної якості (щоб через 1-2 роки знову довелося тратити державні гроші на ті ж самі товари чи послуги, оскільки попередні стали непридатні іноді ще до того, як були здані державі). І таким чином частину зібраних державою податкових грошей законно забирають собі "свої" приватні або юридичні особи.) Ще одним дуже показовим прикладом цього (узаконення несправедливих схем) є дефіцит державного бюджету: всі розуміють, що це обман, але ніхто не може побороти його, тому що його ухвалює парламент, і потім їх захищає "Феміда". Якщо ж схема достатньо заплутана, то ймовірно, ніхто взагалі і "розкопувать" її не стане. А якщо якась окрема людина і почне "копать", то її можна задавити, наприклад, фізично або натравивши на неї "Феміду". Як казав Роберт Хайнлайн у романі "Чужинець у чужій країні" (англ. "Stranger in a Strange Land"): "Неугодних вбивали і будуть вбивати", але "Вбивство замовчують в тому випадку, якщо це зробити легше, ніж відкрити справу". Тобто злочинці когось із неугодних вбивають, а когось іншого з неугодних саджають до в’язниці за підставним, тобто неправдивим обвинуваченням, - залежно від того, що їм легше організувати. Або ще зручно – запровадити такі закони, щоб кожний у будь-яку мить часу був винний у порушенні якогось із цих законів, тоді будь-кого і будь-якої миті можна офіційно ув'язнити, створюючи вигляд начебто покарання за начебто порушення якогось начебто "закону". Тобто знову в таких схемах закон працює на захист зла. Часто це робиться шляхом приховування правди і шляхом захисту обману. А хто не згодний, той вже порушує закон і має справу з карою від "Феміди". Тому найбільш потрібними і зручними для цих цілей є такі додаткові закони, які б дозволяли максимально приховати будь-яку правдиву інформацію (наприклад, закон про захист особистих даних), бо чим більше правдивої інформації відкрито і доступно, тим менше можливостей для злочинності, а чим менше правдивої інформації відкрито і доступно, тим зручніше всіх заплутувати, обманювати і ховати будь-яке зло. 
   - Але навіть не організовані, а індивідуальні злочинці (маніяки, просто окремі "вільні художники" злочинного світу) теж можуть отримати захист від корумпованої "Феміди": просто знову замість пір’їнки на терези "Феміди" кладуться гроші - хто більше грошей покладе, той і невинний (достатня кількість грошей на терезах переважує гріхи будь-якої душі). 
Але описані вище різноманітні можливості, які надаються злочинності "Фемідою" - це тільки одна "сторона медалі". А друга сторона - це вимога невідворотності покарання для злочинців. І от, оскільки "Феміда" наполягає на тому, що хтось обов’язково має отримати покарання за кожний злочин, то що відбувається у випадках, коли "Феміда" не може або не хоче знайти справжніх злочинців? - Тоді замість справжніх злочинців вона карає будь-кого іншого, кого зможе обвинуватити. А якщо при цьому у її служителів є такі три "боки", як: 
   - дозвіл вважати доказом провини (у скоєнні злочину) "добровільне зізнання" (і при цьому слово "добровільне" фактично дозволяється замінити на "підписане під тортурами", а як відомо, основний смисл тортур полягає в тому, що людині погрожують завдати нестерпного болю, покалічити і потім вбити її в разі непокори, тобто тортурами намагаються залякати людину страхом смерті, і слово "зізнання" фактично дозволяється замінити на "вигадку з наклепом на самого себе", в результаті чого виходить, що: дозвіл вважати доказом провини "добровільне зізнання" фактично означає дозвіл вважати доказом провини "підписану під тортурами, тобто під страхом нестерпного болю та смерті, вигадку з наклепом на самого себе") - цей "метод" "доказу" "провини" невинних людей зло використовувало в усі часи, наприклад, у часи інквізиції, але в останні часи це стало більш масовим явищем: наприклад, генеральний прокурор СРСР за часів сталінських репресій став постійно користуватися ним у відповідь на замовлення вождя, - щоб поставити "на потік" засудження невинних людей, щоб масово вбивати і поневолювати їх (знищувати), - і це дозволило знищити мільйони людей, але і після смерті і Сталіна, і того прокурора система "Феміди" не відмовилась від цього винятково зручного для неї інструменту, який фактично дозволяє поставити беззаконня на конвеєр (на потік); 
   - неадекватний ключовий показник ефективності роботи (англ. KPI (кі-пі-ай)) служителів "Феміди" за формулою = "відсоток "розкритих" злочинів від загальної кількості зареєстрованих злочинів, %" (неадекватний, тому що він не зменшує злочинність, а збільшує її, тому що через дозвіл наклепу на себе фактично в цій формулі слово "розкритих" замінено на "покараних" або, точніше, "засуджених", причому безвідносно до наявності чи відсутності справжньої провини у засудженого); 
   - наявність величезної "вилки" можливих вироків для покарання за один і той самий злочин (як кажуть: "від трьох до восьми..." або "від двох тижнів умовно до довічного в тюрмі суворого режиму...", причому сину прокурора за вбивство людини машиною на дорозі внаслідок керування у нетверезому стані дають "два тижні умовно", а комусь за крадіжку особистого майна вартістю менше кількох середньомісячних зарплат - "від трьох до восьми..." років в’язниці); - 
то в результаті всіх цих "особливостей" "мирної" "Феміди", ми маємо, те, що маємо (як сказав один із членів донедавна правлячої партії, - "Феміда" в Україні працює за принципом: "знайти винних, потім покарати невинних, потім винагородити непричетних", - але схоже, що насправді винних знаходити взагалі не обов’язково, головне - когось покарати, а винагороджують насправді не тільки непричетних, але, і ще більше, - причетних теж (KPI "% розкриття"), що значно прискорює і поширює розвиток беззаконня, бо стає одним із заохочувальних мотивів цього процесу). І все це у підсумку призводить до таких наслідків: 
   - Засудження і покарання невинних замість винних, а також уникнення покарання винними стають постійним і з часом все більше переважаючим усі інші варіанти явищем. Про це регулярно розповідають екстрасенси за підсумками розслідувань у телепрограмі "Слідство ведуть екстрасенси (Україна)". І завдяки "Феміді" злочинність (тобто, зло) не тільки не зникає, але навпаки, процвітає, розвивається, поширюється і захоплює все більше і більше влади над суспільством, набуває все більшого впливу на нього, а законослухняні люди у суспільстві втрачають все більше будь-яких прав - від особистих свобод людини і громадянина до майнових прав, як наприклад, право власності навіть на предмети першої необхідності (останнє житло чи, хоча б, найменша соціальна допомога, яка дозволила б вижити у скрутний час). ... І безупинно тече широка тиха мирна ріка сліз, крові та смерті... 
Повторно: Що і спостерігається досі, як і багато років тому. Тільки тепер беззаконня стало ще більше, бо у зла було багато часу, щоб розвинути і поширити свій вплив. І це не дивно, бо в основі системи законів суспільства, як раніше, так і тепер, була і залишилась закладена одна і та ж сама логіка, одні і ті ж схеми, однакові алгоритми - це логіка, схеми і алгоритми законів "Феміди". 
---
                     2.2.2. Буремний вир боротьби. (Повстання.)
Якщо влада поводиться мудро, то вона прибирає беззаконня і сама не допускає його, намагається прислухатися до побажань людей і задовольняти справжні потреби людей, а не свої власні інтереси, обманом проголошувані "бажаннями народу" (як це робить немудра влада). Мудра влада намагається бути чесною і не робити вчинків, які могли б викликати недовіру чи невдоволення народу, а якщо таке сталося, то вибачитись за помилки і недовіру і запропонувати їх виправити. Але якщо багато людей не згодні знову довіритись діючій владі і вимагають її відставки, то мудра влада розуміє, що краще піти у відставку, ніж вступати в боротьбу проти народу, щоб люди не почали боротьбу проти нерозумної влади. 
Якщо ж люди повстають проти влади, намагаючись захистити себе від її свавілля, і при цьому формально порушуючи закон, тому що цей закон написали і запровадили самі ті злочинці, які свавільно попрали права людей і не залишили людям формальної законної можливості захищати свої природні права, навіть право виступати з мирними протестами, навіть якщо такі права передбачені Конституцією, то система начебто-правосуддя "Феміди" автоматично перенацілюється на придушення протестів та знищення людей, повсталих боротися за свої свободи та інші права, оголошуючи їх злочинцями за їхній протест. Причому навіть мирний протест законодавці-злочинці можуть поставити формально поза законом, ухваливши протиправні свавільні зміни до закону, або отримавши протиправні свавільні рішення залежних від влади судів (з фіктивними або теж свавільними нібито-обгрунтуваннями цих рішень), а на додачу ще й побити протестувальників (а деяких із них навіть вбити). В таких ситуаціях начебто "правоохоронна", а насправді уже злочинна система "Феміди", оскільки одним рішенням провладного парламенту вона швидко перепідпорядкована злочинним законам, які свавільно крадуть у людей їхні права, стає знаряддям (зброєю) масових репресій з боку зло-чинної влади (незалежно від номінальної системи правління: чи республіки, чи олігархії, чи монархії, чи іншої системи влади, а фактично - диктатури і тиранії). При цьому "Феміда" нападає на протестувальників чи повстанців, намагаючись їх вбити чи ув’язнити. 
Так було і за часів Спартака у Стародавньому Римі, і в різні роки початку 21-го століття в Росії, і під час Майданів в Україні зимою 2013-2014 років: 
------- (приклади з історії) 
   - Стародавній Рим за часів Спартака був рабовласницькою республікою з диктатурою рабовласників, де у рабів не було права на протест чи повстання, а замість цього у раба був тільки обов’язок бути страченим у разі його непокори рабовласнику (протест) чи опору рабовласнику (повстання), або в разі його втечі (протест). Люди, яких рабовласники "законним" шляхом (якимось чином) зробили рабами, законом були позбавлені права в законному порядку оскаржити ці норми про позбавлення їх деяких (багатьох) прав, зокрема, прав на протест чи на повстання, чи інших (наприклад, у них не було права розірвати рабські трудові відносини з роботодавцем-рабовласником). І Давньоримська "Феміда" за допомогою армії знищила втікачів (мирних протестувальників) і повстанців очолених Спартаком. 
   - Росія в різні роки початку 21-го століття формально була федеративною республікою, а фактично - диктатурою і тиранією, в якій незгодних із владою людей хапають при спробі висловити свою позицію на мітингу (або в ЗМІ) чи навіть за німий протест і ув’язнюють за це. Бо владі в Росії успішно вдалося закріпити законом (юридично) те, що не вдалося владі в Україні, - фактично забрати у народу право проводити мирні мітинги протесту, оскільки людям залишили право проводити мітинг тільки в разі, якщо це буде дозволено владою. На практиці це означає, що влада може заборонити проводити будь-який мітинг протесту. В разі опору цій забороні "Феміда" силою примушує незгодних виконувати цей свавільний закон і карає їх, в т.ч. і штрафами, і ув’язненням. 
   - Україна за часів протестів "Майдану" у Києві та в інших містах зимою 2013-2014 років, формально була республікою, а фактично - диктатурою і тиранією, в якій правляча партія на чолі зі своїми лідерами, в т.ч. з тодішнім Президентом України, спочатку декілька разів силами міліції і найманих бандитів били протестувальників (при цьому обвинувачуючи їх - своїх жертв - у тих злочинах, які насправді самі злочинці - влада і її найманці - скоювали проти них). Багатьох протестувальників навіть було викрадено і вбито (їх було знайдено мертвими або взагалі не було знайдено після зникнення). А потім, замість визнати свою неправоту, ця правляча партія на чолі зі своїми лідерами (і з порушенням регламенту, тобто з порушенням закону) проголосувала (в парламенті) за прийняття законів, якими намагалася вкрасти у людей право на мирні протести не тільки фактично, як раніше (шляхом побиттів, залякувань, викрадень і вбивств), але тепер уже і юридично - шляхом введення законом таких додаткових обмежень на можливості здійснювати це право, які фактично забирають це право у людей, унеможливлюючи його практичне здійснення - за зразком Росії (тому ймовірно, що це робилося відповідно до вказівок з Москви). Після цієї спроби правлячої партії юридично закріпити бажання влади забрати у народу право на протести, тобто після 17.01.2014, частина протестувальників почала використовувати пляшки із запальною сумішшю для фізичної боротьби проти силового компоненту влади, тобто, проти міліції. Таким чином, реакцією на спробу правлячої партії поставити законні мирні мітинги протесту поза законом просто шляхом свавільної зміни законів став перехід частини мітингарів від мирного протесту до повстання (випадки застосування вогнепальної зброї з їхнього боку якщо і були, то не більше, ніж кілька випадків за весь час повстання, що означає ймовірну присутність провокаторів). Інша частина протестувальників на Майдані залишилась в межах мирного мітингу, бо не брала участь у наступах на кордони міліції. Початок повстання дав "Феміді" привід оголосити про порушення законів з боку мітингарів і про те, що у відповідь на це влада знову застосує силу, але тепер уже із використанням більш важкої зброї. ... Через деякий час наслідком впертого небажання правлячої партії та її лідерів визнати свої помилки і вибачитись, щоб почати зупиняти процес зростання напруженості та обсягів конфлікту, стали: розстріл (за участю озброєних "служителів Феміди") протестувальників з вогнепальної зброї у Києві з багатьма жертвами ("Небесна сотня"), а також втеча тодішнього Президента України до Росії. ... ... (Додатково: Участь Росії у таких подіях, як втеча колишнього Президента України до Росії, подальша окупація і фактичне загарбання Криму Росією із офіційним оголошенням Росії про приєднання Криму до своєї території, а також інформаційна війна Росії проти України (і проти російського народу), а також терористична і вже навіть пряма неоголошена війна Росії проти України на території України, особливо, у Донецькій та Луганській областях, - все це, як тепер стало зрозуміло, є різні компоненти одного процесу - війни, яку Росія розпочала проти України.) 
------- (кінець прикладів з історії)
При цьому найчастіше, тобто, як правило, буває, що порушень прав та законів з боку самої влади "Феміда" "не помічає" (бо її служителі не хочуть помічати цих порушень). Цей принцип описує давно відома фраза, яка вже стала приказкою: "Переможців не судять". На практиці це означає, що поки влада чинить репресії проти ще мирних протестувальників або проти вже повсталого народу, тобто, поки народ ще не домігся врахування владою народних вимог, то ніякі "правоохоронні органи" не будуть ні розслідувати, ні судити, ні карати, і іноді навіть не будуть просто словами засуджувати порушення прав протестувальників чи повстанців з боку влади (з боку силових підрозділів влади або з боку додаткових сторонніх найманців влади, або з боку парламенту, прокуратури чи судів). Тому що "Феміда" є частиною влади, і якщо вона залежна від правлячої партії диктаторського режиму, то не буде діяти всупереч діям цього режиму, тобто не буде протидіяти своїм фактичним володарям, навіть якщо ці володарі чинять злочини та беззаконня, і це значить, що "правоохоронці" не будуть ні охороняти, ні захищати права протестувальників, оскільки доля самих "правоохоронців" великою мірою залежить від свавілля диктаторської беззаконної влади. 
Якщо ж опонентам вдасться побороти попередню владу, то влада змінюється і змінює людей на посадах, в т.ч. і в системі "Феміди". Там, де це вдається зробити, "Феміда" автоматично розвертає свою зброю проти людей, які підтримували попередників, і тим більше, які працювали в системі попередньої влади. При цьому до нещодавніх протестувальників і навіть повстанців, які тепер перемогли, нова влада, яка до того була лише слабкою опозицією, разом з наповненою іншими кадрами "Фемідою" ставляться лояльно, тобто намагаються не конфліктувати з повстанцями і в разі необхідності робити їм зауваження дуже м’яко, тобто "Феміда" з оновленими кадрами тепер намагається "не помічати" нові і "забути" старі можливі порушення з боку мітингарів і навіть повстанців, які перемогли... Зокрема, і нова влада, і "Феміда" тепер намагаються не згадувати про те, що право на повстання у Конституції не передбачено, тож повстанці формально мали би бути, як мінімум, підозрюваними в порушенні законів. Хоча в багатьох випадках очевидно, що вони застосували силу для самозахисту від беззаконня і порушення їхніх прав з боку попередньої влади, однак за формальними правилами "Феміди" тільки суд має право визнати ці дії самозахистом, а поки такого рішення суду немає, то ці дії повстанців формально викликають підозру про ймовірне порушення законів з боку повстанців... Але чомусь усі звикли до того, що переможців не судять. Хоча в описаній тут ситуації повстанці, хоч і не мали права на повстання, однак мали право на самозахист від порушень їхніх прав з боку попередньої влади, і це означає, що і для них, і для нової влади, можливо, було б вигідно провести такі суди якраз для того, щоб зняти з них і підозри, і необгрунтовані обвинувачення шляхом того, що виправдати повстанців, визнавши офіційно і формально в судовому порядку, що це був самозахист (що відповідає фактичній історії подій на Майдані 2013-2014, але не під час повстання Спартака, оскільки у громадян України формально права ще не встигли відібрати, а у Спартака та інших рабів формально таких прав не було). Причина цього явища теж, ніби, зрозуміла: хто знає правду про події протесту і повстання і здатний думати, той і сам зрозуміє, що це був самозахист, а з іншого боку, розслідувати і провести через суд таку справу - з величезною кількістю учасників, подій і епізодів, по багатьох з яких немає можливості встановити деталі, бо злочинцям вдалося сховати і знищити сліди і докази їхніх злочинів,... - така справа має перспективу ніколи не бути доведеною до кінця, а значить, багато людей можуть залишитись під підозрою, тільки тепер уже формальною з боку "Феміди" (а у випадку повстання Спартака "Феміда" взагалі не мала підстав виправдати повсталих рабів, навіть якби їм вдалося перемогти). Тож теоретично "Феміда", нібито, могла б судити навіть повстанців-переможців і навіть виправдати їх, хоч тут можуть виникнути, здається, значні технічні ускладнення... Але проблема... зі Спартаком: це тільки зараз у людей є право на самозахист, і змінивши кадри служителів "Феміди" після перемоги, зараз можна теоретично сподіватися на виправдання повстанців-переможців на основі права на самозахист (якщо сусіди-друзі диктаторів не повернуть все назад), а раніше Спартаку і його товаришам - рабам - було б недостатньо змінити людей "Феміди", а довелося б для цього змінити ще й закони, але ж і це не змогло б задовольнити "Феміду", тому що раби повстанці і втікачі формально за рабовласницькими законами Давнього Риму скоїли злочини до того, як вони перемогли і змінили закони (якби навіть вони змогли тоді перемогти), а значить, формально "Феміда" навіть в разі їхньої перемоги мала б вимагати від них дотримати закон і покарати його порушників, тобто від повсталих і утеклих рабів разом зі Спартаком чесна і послідовна формальна "Феміда" мала б вимагати, щоб вони вбили (стратили) самі себе або один одного - не важливо - головне, що навіть якби вони змогли перемогти, і якби при цьому чесно "Феміда" дотримувалась законів і почала судити усіх, в т.ч. переможців, то Спартак разом з іншими рабами-повстанцями і рабами-втікачами не мали б ніяких інших варіантів, окрім як бути вбитими чи померти, тобто закон для рабів передбачає тільки такий вибір варіантів - вибрати, яким з варіантів смерті їм загинути... 
Тож схоже, що під час масових протестів - і під час "Майданів" в Україні 2013-2014 років, і в Росії початку 21-го століття, і у Стародавньому Римі часів Спартака - проблема навіть відносно "чесної" формальної "Феміди" полягає не тільки в технічних особливостях і ускладненнях розслідувань, і не тільки в тому, що вона судить не всіх, а тільки тих, кого захоче, тобто здебільшого опонентів, але головне, що Спартаку та іншим рабам навіть теоретично формальна логіка "Феміди" не залишає шансів на життя, тому що судить вона на основі людських законів, які досі і в Росії, і в Україні не визнають не тільки право народу на повстання, але і ставлять під сумнів право людей на самозахист, незважаючи на те, що Конституція гарантує таке право (як, між іншим, і право на мітинги протесту без зброї, право на свободу думки і її прилюдного висловлення, тобто на свободу слова, право на отримання об’єктивної інформації від ЗМІ та інші). При цьому Спартаку та іншим рабам людські рабовласницькі закони не залишили іншого права на самозахист, окрім смерті. Але ж зрозуміло, що це просто свавілля людських законів диктатури і тиранії (і їх захищає "Феміда"...), а Бог дає людям право на самозахист і на життя, бо Бог дав людям ноги, руки і голову, Бог дав людям сили, волю і розум не тільки для того, щоб працювати, але і для того, щоб вони могли захищати себе і ті права, які їм дав Бог, і оберігати все життя на Землі. Тому як би рабовласники не писали, що у рабів немає прав, як би вони не намагалися забрати у людей їхні права за допомогою своїх свавільних законів і зброї "Феміди", але Бог має іншу думку. І Ісус говорить про це: 
   - "Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів." 
   - "Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!" ... "І не бійтеся тих, що тіло вбивають, а душі не можуть убити;" 
   - "Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, - те Мені ви вчинили. ... Чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, - Мені не вчинили!" 
   - "Люби ближнього свого, як самого себе." ... "І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки." 
І, крім того, схоже,... що Бог поставив на "Феміді" хрест. 
---

... дивіться далі - ч.3/5: 
http://2homosapiens.ucoz.ua/blog/dobra_zvistka_osnovi_ukr_ukrajinskoju_movoju_20140730_txt_ch_3_5/2014-10-07-4

Переглядів: 139 | Додав: 2_homo_sapiens | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar